За чим сумуєш в Богемному Оксфорді Туманного Альбіону?
За чим сумуєш в Богемному Оксфорді Туманного Альбіону? 30 APRIL 2017 ПІВРОКУнаВІДСТАНІвідУКРАЇНИ #Сьогодні #ЖИТТЯвОксфорді HALFofYearAwayFromUkraine #Today #LifeInOxford пост з фейсбуку Ніколи не думала, що після півроку життя закордоном (та ще в місті-мрії Оксфорді) в мене так сильно загостриться сум за простотою та щирістю. Напишу лише декілька думок про те, за чим я так сильно сумую. Сумую за безхатніми тваринами на вулиці. Сумую за невдоволеними людьми, які не посміхаються в транспорті. Сумую за розмовами з людьми, які роблять щось не тільки для своїх амбіцій, але й для країни. Сумую за щирістю цих людей. Сумую за подивом від вчинків простих людей. Сумую за очима українців та світлом та надією в них. Сумую за їжею, яка хоч і чорнобильська, є часто здоровішою за більшість продуктів, які вживають в Британії. Сумую за повітрям української землі. Сумую за працездатністю українського народу. Сумую за готовністю допомогати один одному без прагматичних ціл