LISA YASKO

За чим сумуєш в Богемному Оксфорді Туманного Альбіону? 30 APRIL 2017 ПІВРОКУнаВІДСТАНІвідУКРАЇНИ #Сьогодні #ЖИТТЯвОксфорді HALFofYearAwayFromUkraine #Today #LifeInOxford пост з фейсбуку  Ніколи не думала, що після півроку життя закордоном (та ще в місті-мрії Оксфорді) в мене так сильно загостриться сум за простотою та щирістю. Напишу лише декілька думок про те, за чим я так сильно сумую. Сумую за безхатніми тваринами на вулиці. Сумую за невдоволеними людьми, які не посміхаються в транспорті.  Сумую за розмовами з людьми, які роблять щось не тільки для своїх амбіцій, але й для країни. Сумую за щирістю цих людей. Сумую за подивом від вчинків простих людей. Сумую за очима українців та світлом та надією в них. Сумую за їжею, яка хоч і чорнобильська, є часто здоровішою за більшість продуктів, які вживають в Британії. Сумую за повітрям української землі. Сумую за працездатністю українського народу. Сумую за готовністю допомогати один одному без прагматичних ціл

Foreword from Oxford 29 APRIL 2017   Починаю вести цей сайт в період свого навчання та життя в Оксфорді. В цій частині світу час іде по-іншому. Інколи здається, що ти живеш в іншій реальності. І ти ніби став чарівником та можеш мандрувати в часі та просторі. В Оксфорді все дихає історією та інтелектуальною думкою. Інтелектуальна цікавість на один квадратний метр зашкалює. Звідси виходять великі науковці, митці, нобелевські лауреати, президенти. Кожен день, я ходжу по одним й тим самим вулицям, де жили Оскар Уальд, Льюїс Керролл, Джон Толкієн, Клайв Льюїс. Мало хто знає, що Толкієн тут працював над створенням перших версій Oxford English Dictionary. Разом з Льюїсом вони проводили безліч вечорів в улюблених оксфордських пабах. Якби не Оксфордські інтелектуальні дискусії, які, наприклад, проходили в клубі літературного фентезі ‘Іклінги’ світ міг би не побачити ‘Володара Перстнів’, ‘Хобітта’ та ‘Хроніки Нарнії’. Без Оксфорду, можливо й не було б і ‘Аліси в Країні Чудес’. Можливо й історія